Ветеранська політика як політика майбутнього: чому Україні потрібна система повернення до активного життя, а не набір розрізнених рішень
Аналітична записка станом на 7 жовтня 2026 року. Близько 2 млн українців уже мають статус ветерана, а разом із родинами це може бути 5–6 млн осіб. Головне питання — чи стануть наявні програми однією системою до моменту масового повернення людей із війни.
Найбільша помилка, якої Україна може припуститися після війни, — побачити у ветеранах, поранених, людях з інвалідністю внаслідок війни та їхніх родинах передусім категорії отримувачів допомоги, а не величезну частину людського капіталу країни.
Станом на 2026 рік говорити, що в Україні взагалі немає системних рішень, уже неправильно. Є Стратегія ветеранської політики до 2030 року, цифрове «єдине вікно» Veteran PRO, мережа фахівців із супроводу, програми професійної адаптації, гранти, компенсації роботодавцям, програми реабілітації та нова архітектура соціального захисту. У 2026 році на ветеранську політику в державному бюджеті передбачено 18,9 млрд грн; по країні працює понад 2 600 фахівців із супроводу ветеранів.
Справжня небезпека інша: чи стануть ці елементи однією системою достатнього масштабу до моменту масового повернення людей із війни.
Сьогодні близько 2 млн українців уже мають статус ветерана війни. Уряд оцінює, що після завершення війни кількість ветеранів разом із членами їхніх родин може становити близько 5–6 млн осіб. Це означає, що ветеранська політика стосуватиметься значної частини українського суспільства.
Паралельно Україна переживає набагато ширшу кризу людського капіталу: мільйони людей залишаються переміщеними всередині країни або за кордон, війна створює нові потреби у фізичній і психологічній реабілітації, а економіка вже стикається з дефіцитом працівників і невідповідністю між навичками людей та попитом роботодавців. Міжнародна організація праці у програмі для України на 2026–2029 роки прямо називає серед ключових проблем демографічне скорочення, дефіцит робочої сили, skills mismatch та додаткові бар'єри для ветеранів, ВПО і людей з інвалідністю. [3]
Саме тут виникає парадокс майбутнього відновлення: Україні одночасно може бракувати сотень тисяч працівників і водночас частина ветеранів та людей з інвалідністю може залишатися без роботи. Це не суперечність. Це ознака погано працюючої системи, у якій вакантне робоче місце, компетенції людини, її стан здоров'я, доступність транспорту, освіта та потреби роботодавця існують окремо одне від одного. Поточні дані Державної служби зайнятості вже показують велику структурну неоднорідність ринку праці за професіями та регіонами. [4]
Тому головна одиниця вимірювання ветеранської політики — не виплата, посвідчення, курс чи консультація. Це результат через 6, 12 і 24 місяці.
Чи людина відновлюється? Чи отримала доступне середовище? Чи її військові навички були визнані? Чи вона здобула необхідну нову кваліфікацію? Чи має роботу або бізнес? Чи втрималась на роботі? Чи родина має стабільний дохід? А якщо людина не може або не повинна працювати — чи забезпечено їй незалежне та гідне життя?
Зведена формула системного рішення має виглядати так:
повернення з війни / наслідки війни → здоров'я та реабілітація → функціональна оцінка → визнання попереднього досвіду → професійна траєкторія → навчання → практика → доступне робоче місце або бізнес → дохід → супровід людини і сім'ї.
І це вже не вузька «ветеранська соціальна політика». Це водночас політика людського капіталу, зайнятості, безбар'єрності, освіти, цифрової трансформації, регіонального розвитку та відбудови України. Такий підхід узгоджується і з українською Стратегією до 2030 року, і з новими програмами Світового банку, які рухають соціальний захист України від фрагментованих виплат до інтегрованого case management та зв'язку допомоги із зайнятістю й соціальними сервісами. [5]
Оцінка проблеми та загроз
Після великих воєн держави стикаються з питанням, що буде з цілим поколінням після війни.
Тут йдеться не лише про ветерана як окрему людину. Поруч із ним або нею існує сім'я. Поранення одного члена родини може одночасно змінити дохід домогосподарства, потребу в догляді, можливість іншого члена сім'ї працювати, місце проживання, потребу в реабілітації, освіті дітей і житлі. Саме тому урядова стратегія вже розглядає сім'ю як частину ветеранської політики, а не як другорядну категорію. [6]
До цього додається ширше коло людей, постраждалих унаслідок війни: цивільні з пораненнями та інвалідністю, внутрішньо переміщені особи, люди, що повертаються з-за кордону, члени родин загиблих і зниклих безвісти, звільнені з полону, доглядальники. Ці категорії частково перетинаються, тому їх не можна механічно складати в одну цифру. Це важливе статистичне обмеження будь-якого прогнозу.
Масштаб — не лише питання кількості
Станом на 2025 рік понад 1,3 млн осіб уже мали ветеранський статус, а майбутня урядова оцінка у 5–6 млн стосується ветеранів разом із членами сімей. [2]
Але ще важливішим є характер потреб.
ВООЗ у лютому 2026 року зазначала, що зростання кількості травм, пов'язаних із війною, збільшує потребу в реабілітації; при цьому стаціонарну реабілітацію надавали лише близько 4% лікарень, а допоміжні технології , такі як протези та коригувальні пристрої — близько 3% закладів. Ці показники не є підрахунком ветеранів з інвалідністю, але вони демонструють обмеженість інфраструктури, через яку мають пройти люди після тяжких поранень. [7]
Окремою проблемою є адміністративна реінтеграція. Дослідження ПРООН 2024 року серед ветеранів і їхніх сімей виявило проблеми під час звільнення зі служби та з виплатами, отриманням статусу, соціальним забезпеченням і доступом до правової інформації. Серед опитаних ветеранів 56% повідомляли про проблеми, пов'язані зі звільненням або невиплатою заробітної плати, 49% — з отриманням офіційного статусу, 39% — із соціальним забезпеченням. Це не загальнонаціональна «поширеність» кожної проблеми, а результати конкретного дослідження, проте вони добре показують багатошаровість переходу до цивільного життя. [8]
І нарешті — робота.
В опитуванні Українського ветеранського фонду в січні 2024 року 30,95% опитаних ветеранів зазначили, що є безробітними. Цю цифру не можна переносити на всіх ветеранів України або, тим більше, множити на майбутні 5–6 млн ветеранів і членів сімей. Вона є індикатором ризику, а не національним прогнозом. [9]
У той самий час українська економіка потребує людей. МОП фіксує дефіцит робочої сили та skills mismatch, а Державна служба зайнятості у 2026 році одночасно мала десятки тисяч зареєстрованих безробітних і значний попит роботодавців — із дуже нерівномірним співвідношенням вакансій і кандидатів залежно від регіону та професії. У січні–серпні 2026 року до послуг служби зверталися, зокрема, близько 13 тис. учасників бойових дій і 29 тис. людей з інвалідністю. [4]
Отже, ключова проблема — не обов'язково відсутність вакансій. Часто це відстань між конкретною людиною та конкретною вакансією.
| Системний ризик | Як він виникає | Чим це загрожує Україні |
|---|---|---|
| Тривале безробіття | Військовий досвід не перекладений мовою цивільних професій; кваліфікація застаріла або робота фізично недоступна | Втрата доходу, деградація навичок, зменшення економічної активності. |
| Економічна неактивність після поранення | Людину оцінюють за діагнозом, а не за функціональними можливостями; бракує адаптації робочого місця | Україна втрачає працівників саме тоді, коли МОП фіксує дефіцит робочої сили. [10] |
| «Ходіння між системами» | Медицина, соціальний захист, освіта, зайнятість, громада і роботодавець працюють паралельно | Людина стає менеджером власної реінтеграції. Саме проблему фрагментації нові програми Світового банку намагаються вирішувати через integrated case management. [11] |
| Тиск на сім'ю | Втрата доходу, догляд, переїзд, потреба в лікуванні чи реабілітації змінюють життя всього домогосподарства | Один невдалий професійний перехід може знизити економічну активність кількох членів сім'ї. Українська політика вже офіційно поширює підхід на родини ветеранів. [12] |
| Дефіцит реабілітаційної спроможності | Високий попит після бойових травм проти обмеженої мережі послуг | Професійна реінтеграція відкладається або відбувається без достатнього відновлення. [7] |
| Сертифікати без роботи | Освіта фінансується як кінцевий продукт, а не як етап до працевлаштування | Кількість «навчених» росте, але рівень сталого працевлаштування може не змінюватися. Міжнародні аудити показують, чому employment outcomes потрібно вимірювати окремо. [13] |
| Фіскальна пастка | Система краще вміє призначити статус і трансферт, ніж повернути до економічної активності тих, хто може та хоче працювати | Зростають довгострокові зобов'язання держави, тоді як податкова база та пропозиція праці залишаються меншими. |
При цьому слід чітко провести етичну межу: зайнятість не може бути умовою гідності або заміною соціального захисту.
Людина з тяжкою травмою не повинна доводити свою «корисність» роботою. Для когось результатом буде повний робочий день, для когось — дистанційна або часткова зайнятість, для когось — підприємництво чи навчання, а для когось — тривала реабілітація та максимально незалежне життя без вимоги працевлаштування. Американська VR&E, наприклад, поряд із траєкторіями працевлаштування має окремий Independent Living track для ветеранів, які не можуть повернутися до роботи одразу. [15]
Отже, мета системи — не примусити всіх працювати, а не втратити тих, хто може і хоче повернутися до економічного життя.
І тут є ще одна фундаментальна причина поспішати. Швидка оцінка завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA5), оцінює потреби відновлення та реконструкції України майже у $588 млрд протягом наступного десятиліття. Інфраструктуру можна профінансувати. Техніку можна придбати. Але людський капітал неможливо імпортувати так само швидко. [16]
Міжнародний досвід
Жодну іноземну модель не можна просто скопіювати в Україну. Американський ринок праці, британська професійна армія, ізраїльська система резерву та хорватський післявоєнний досвід занадто різні.
Але майже всюди, де ветеранська реінтеграція працює краще, повторюються одні й ті самі конструктивні елементи:
перехід починається до звільнення; людина має case manager або персоналізований маршрут; військові компетенції перекладаються цивільною мовою; роботодавець є частиною програми; після працевлаштування людину не залишають саму; результат вимірюють не курсом, а життям після курсу.
| Країна | Що працює | Що виявило слабкість | Урок для України |
|---|---|---|---|
| Велика Британія | Career Transition Partnership починає підтримку для багатьох військовослужбовців ще за два роки до звільнення й продовжує її після служби; для людей із серйозними медичними бар'єрами існує CTP Assist. [17] | У 2024/25 серед користувачів CTP, які повідомили статус через 6 місяців, 86% були зайняті, але серед звільнених за медичними причинами — лише 73%; 13% останніх були безробітними, 16% — економічно неактивними. Це не доводить причинного ефекту CTP, але показує значно складніший перехід після травми. [18] | Починати цивільну траєкторію до, а не через рік після демобілізації; медичне звільнення потребує інтенсивнішої окремої траєкторії. |
| США | VR&E має різні траєкторії: повернення до попереднього роботодавця, швидкий вихід на роботу, перекваліфікацію, підприємництво та незалежне життя; роботодавцю можуть компенсувати адаптацію, обладнання й частину витрат на навчання/зарплату. [19] | GAO встановило, що майже чверть військовослужбовців, які потребували максимальної підтримки під час переходу, не пройшли обов'язковий дводенний модуль, а близько 70% не почали TAP за рік до звільнення. Окремі технологічні та SkillBridge-програми мали прогалини в зборі outcome-даних. [20] | Навіть велика система не працює автоматично. Потрібні охоплення, ранній старт і контроль результатів, а не тільки наявність програм. |
| Канада | National Veterans Employment Strategy системно працює над «перекладом» військових skills, цивільною акредитацією, Veteran Ready employers і менторством. У 2024/25 понад 2 100 ветеранів скористалися Career Transition Services; майже 78% знайшли роботу, близько 18% повернулися до навчання, а 88% досягли принаймні одного визначеного позитивного результату. [21] | Сама канадська стратегія визнає проблему: роботодавці часто не розуміють військові професії, а ветерани — як описати свій досвід мовою цивільного ринку. [22] | Україні потрібен національний military-to-civilian skills translator і механізм офіційного визнання компетенцій. |
| Ізраїль | Rehabilitation Department працює мультидисциплінарно: медичні, соціальні, employment та welfare-сервіси об'єднуються навколо людини, а за конкретним ветераном закріплюється portfolio manager. [23] | Різке збільшення кількості поранених після 2023 року змусило уряд у 2025 році створити окрему національну комісію для зменшення бюрократії, посилення фізичної та психологічної реабілітації, підтримки сімей і покращення service delivery. [24] | Навіть зріла система може бути перевантажена масовим потоком. Спроможність треба будувати до піку попиту. |
| Хорватія | Після війни держава створила права на професійну реабілітацію, стимули для найму, самозайнятість, підприємництво та ветеранські кооперативи. [25] | OECD у 2025 році фіксував один із найбільших disability employment gaps у Європі. Видатки на disability pensions становили близько 1,4% ВВП; значну роль у системі відіграють спеціальні умови для ветеранів війни 1991–1995 років. Це не доводить, що ветеранські виплати «спричинили» низьку зайнятість, але є серйозним попередженням щодо системи, де компенсаційний компонент довго переважає activation та occupational rehabilitation. [26] | Підтримка доходу необхідна, але її не можна робити єдиною відповіддю держави для людей, які здатні та хочуть працювати. |
Особливо корисний для України ще один міжнародний інструмент — австралійський Recognition of Prior Learning. Австралія фінансує університети, щоб вони переводили військовий досвід у академічні кредити, direct-entry pathways та цивільні кваліфікації. За три роки на цю програму передбачили $1,65 млн. Ідея проста: військовий логіст не має після демобілізації знову доводити, що він знає логістику; командир — що він уміє керувати людьми; технічний спеціаліст — що розуміє системи та обладнання. [27]
Це особливо важливо для України, тому що перекваліфікація не повинна означати обнулення біографії.
Ветеран має не «починати життя з нуля», а отримати допомогу в тому, щоб перевести накопичений досвід у нову мову економіки.
Інший міжнародний урок ще важливіший: не можна працювати лише з ветераном і не працювати з роботодавцем.
Американська VR&E фінансує assistive technology та workplace modification, може субсидувати навчання на робочому місці й частину зарплати для окремих категорій. Канада навчає ринок бути Veteran Ready. Британська модель прямо під'єднує transition service до вакансій. [28]
Тому формула «ми дали людині курс — далі нехай шукає роботу» є принципово неповною.
Сценарії для України
Будь-який точний прогноз безробіття ветеранів після завершення війни сьогодні був би удаваною точністю.
Ми не знаємо остаточної кількості демобілізованих, їхнього вікового та освітнього складу, стану здоров'я, темпу демобілізації, географії повернення, стану економіки і кількості робочих місць на той момент.
Особливо небезпечно зробити арифметичну помилку: взяти 30,95% безробіття з опитування УВФ і помножити на урядові 5–6 млн. Це статистично некоректно, бо 5–6 млн включають членів сімей, а 30,95% — результат конкретного опитування ветеранів, які вже не служили. [29]
Проте можна побудувати сценарну модель, яка показує порядок величин.
Візьмемо умовну когорту 100 000 демобілізованих ветеранів.
Як стартову точку для моделювання — не прогноз — використаємо 30,95%, зафіксовані опитуванням УВФ у 2024 році. [9]
| Сценарій | Умовний рівень безробіття | Безробітних на 100 тис. | Додатково зайнятих проти інерційного | Додатковий валовий фонд зарплати на рік* | Орієнтовний податково-внесковий потік** |
|---|---|---|---|---|---|
| Інерційний | 30,95% | 30 950 | — | — | — |
| Часткові рішення | 25,95% | 25 950 | +5 000 | ≈ 1,2 млрд грн | ≈ 0,38–0,54 млрд грн |
| Системний | 15,95% | 15 950 | +15 000 | ≈ 3,6 млрд грн | ≈ 1,13–1,62 млрд грн |
* Для ілюстрації припущено 20 000 грн валової зарплати на місяць. Це модельне припущення, а не прогноз середньої зарплати ветеранів.
** Спрощений розрахунок використовує чинні у 2026 році ПДФО 18%, військовий збір 5% та ЄСВ: загальну ставку 22% або пільгову 8,41% для працівників з інвалідністю за відповідних умов. Це не «чистий бюджетний ефект»: ЄСВ є внеском роботодавця, частина соціальних виплат може зберігатися незалежно від працевлаштування, а витрати самої програми тут не враховано. [30]
Таблиця не пророкує майбутнє. Вона показує ціну різниці між сценаріями.
П'ятнадцять процентних пунктів різниці у працевлаштуванні — це 15 000 людей на кожні 100 000 відповідної когорти.
Це 15 000 доходів.
15 000 професійних ролей.
15 000 людей, чиї компетенції працюють на економіку.
І — потенційно — десятки тисяч членів родин, для яких економічна стабільність домогосподарства стає вищою.
Для когорти в один мільйон арифметичний масштаб різниці становив би вже 150 тис. додатково зайнятих, але це лише механічне масштабування моделі, а не прогноз чисельності майбутніх безробітних ветеранів.
Інерційний сценарій
У держави є десятки окремих інструментів, але зв'язок між ними недостатній. Ветеран отримує реабілітацію в одному місці, інформацію про освіту — в іншому, ваучер — у третьому, вакансії — в четвертому, питання адаптації робочого місця має вирішувати вже з роботодавцем.
У такій моделі найбільш поранена або найбільш виснажена людина повинна мати найбільшу управлінську компетентність, щоб самостійно зібрати власну реінтеграцію.
Саме від такої логіки Україна нині намагається відійти через Veteran PRO, фахівців із супроводу та новий integrated case-management у соціальній політиці. Але успіх залежатиме від того, чи стануть ці елементи одним процесом, а не лише набором точок входу. [31]
Сценарій часткових рішень
Кількість курсів, грантів, ваучерів і програм зростає, але KPI залишаються процесними:
«скільки людей зареєстрували»;
«скільки пройшли навчання»;
«скільки отримали сертифікат».
Це краще за бездіяльність, але не гарантує зміни економічної траєкторії.
Американський досвід технологічних програм є тут корисним попередженням: GAO неодноразово критикувало програми переходу саме за те, що дані про участь збиралися краще, ніж дані про реальне працевлаштування та утримання на роботі. [32]
Системний сценарій
Держава вимірює не кількість послуг, а перехід людини.
Ветеран або постраждала від війни людина отримує персонального координатора, функціональну та професійну оцінку, визнання попереднього досвіду, конкретну траєкторію, коротке навчання під реальний попит, практику у роботодавця, адаптацію робочого місця та супровід після найму.
Саме цей напрям уже проглядається в SPIRIT Світового банку: нова система має пов'язувати соціальну допомогу, employment support, disability services і case management замість існування окремих інституційних «коридорів». У травні 2026 року Світовий банк затвердив для SPIRIT проєкт обсягом $880 млн, що має охопити понад мільйон людей; це широка соціальна реформа, а не суто ветеранська програма. [33]
Вплив на ВВП у цьому дослідженні навмисно не монетизовано. Щоб отримати коректну цифру, потрібні дані про сектор зайнятості, продуктивність, години праці, капіталоозброєність, заробітну плату та додану вартість кожної групи. Назвати один відсоток ВВП без таких даних означало б створити красиву, але недостовірну цифру.
Натомість стратегічний напрям зрозумілий: коли потреби відновлення оцінюються майже у $588 млрд, а МОП одночасно говорить про дефіцит працівників, повернення людей до продуктивного життя має економічний ефект далеко за межами системи соціального захисту. [34]
Рішення: перекваліфікація, нові професії та ШІ
Найважливіший принцип майбутньої системи можна сформулювати одним реченням:
не людину потрібно «підганяти» під професію — професійний маршрут і робоче середовище мають бути адаптовані до реальних можливостей людини.
Це означає відмову від логіки «які професії дозволені людині з такою інвалідністю?».
Двоє людей з однаковим формальним статусом інвалідності можуть мати абсолютно різний функціональний стан, освіту, військовий досвід, когнітивне навантаження, мобільність, інтереси та необхідні адаптації.
Правильне питання інше:
що людина може і хоче робити, за яких умов, з якими технологіями та якою підтримкою?
Україна вже має механізм компенсації роботодавцям витрат на облаштування робочих місць для людей з інвалідністю; у 2025–2026 роках його використання зростало. Це означає, що майбутня система не починається з чистого аркуша — потрібно пов'язати наявний механізм із професійною траєкторією людини. [35]
Єдиний індивідуальний маршрут
Ця архітектура поєднує логіку британського раннього переходу, американської індивідуальної vocational rehabilitation, канадського skills translation та австралійського recognition of prior learning. [36]
| Компонент української програми | Що має відбуватися | Який результат потрібно вимірювати |
|---|---|---|
| Єдина точка входу | Veteran PRO / громада / медзаклад / військова частина передають людину персональному координатору | Час від звернення до призначення case manager |
| Комплексна оцінка | Здоров'я, функціональні можливості, попередня освіта, військові skills, цифрові навички, інтереси, сімейні обставини | Частка людей з індивідуальним планом |
| Recognition of Prior Learning | Військові компетенції конвертуються у зрозумілі цивільні skills, кредити або кваліфікації | Частка компетенцій, визнаних без повторного навчання |
| Кар'єрна траєкторія | Повернення на стару роботу, нова професія, бізнес, часткова/підтримувана зайнятість або independent-living path | Частка людей, які мають погоджену реалістичну ціль |
| Навчання | Microcredentials та короткі програми, створені разом із роботодавцем | Не кількість сертифікатів, а employment conversion |
| Практика | Оплачуване стажування або реальний project-based assignment | Частка учасників, що отримали підтверджений практичний досвід |
| Доступність | Assistive technologies, software, транспорт, безбар'єрність, гнучкий/віддалений режим | Частка необхідних адаптацій, реально впроваджених |
| Робота або бізнес | Job matching, employer partnership, грант, закупівельні можливості | Дохід та працевлаштування |
| Післяпрацевлаштувальний супровід | Контакт з ветераном і роботодавцем після старту роботи | Retention через 6 і 12 місяців |
| Робота з сім'єю | За потреби — кар'єрна, психологічна, соціальна підтримка членів родини та доглядальників | Стабільність домогосподарства, а не лише показник одного ветерана |
«Освіта й сам процес навчання — це не тільки про диплом. Це важливий елемент соціальної адаптації та ментальної реабілітації ветеранів».
Керівник Інституту ветеранів “Архітектура стійкості” КНУБА Артем Гончаренко.
Тобто освіта у ветеранській політиці — це не лише передача знань. Вона може стати простором переходу між двома ідентичностями: від військовослужбовця до нового професійного та громадянського статусу.
Але саме тому курс, який завершується сертифікатом і не має роботодавця на іншому кінці, є лише половиною мосту.
Професії мають адаптуватися до функціональних можливостей
Для людини з обмеженням мобільності можуть бути доступні дистанційні або гібридні ролі у project management, data operations, GIS/BIM, digital administration, закупівлях, customer operations, аналітиці, кібербезпеці чи AI operations — якщо її освіта, здібності та стан відповідають завданням.
Для людини, якій необхідний гнучкий темп через біль, втому або тривалу реабілітацію, вирішальним може бути не «інший фах», а інший дизайн робочого часу.
Для людей із сенсорними порушеннями вирішальними можуть бути screen readers, captions, voice interfaces, адаптоване програмне забезпечення та інформаційна доступність.
Такі рішення мають визначатися індивідуально разом із самою людиною, фахівцями з реабілітації та роботодавцем. Інвалідність не є професією і не повинна перетворюватися на список наперед дозволених робіт.
ШІ створює новий клас можливостей
У темі ветеранів штучний інтелект цікавий не тому, що «AI — модно».
Він цікавий тому, що цифрова економіка створює дедалі більше роботи, де основною продуктивною силою людини є не фізичне навантаження, а:
розуміння процесу + робота з інформацією + дисципліна + відповідальність + контроль якості + прийняття рішень.
У вересні 2026 року НАДС проводило для державних службовців категорії «А» програму «Використання технологій штучного інтелекту в управлінській діяльності». Навчання проводив Михайло Васянович, CEO SmartGT, координатор Школи професійного розвитку КНУБА та AI-інкубатора ВКУ. Програма охоплювала інтеграцію ШІ у робочі процеси, побудову промптів та питання безпеки. [38]
Це важливий практичний сигнал: частина роботи навколо AI — це вже не програмування моделей, а управління цифровими процесами.
Для цього можуть формуватися такі професійні профілі:
| Робочий профіль | Функція |
|---|---|
| AI workflow operator | Запускає стандартизовані AI-процеси, контролює вхідні дані та результат, передає складні випадки людині-експерту |
| AI systems administrator / coordinator | Керує доступами, інструкціями, workflows, правилами використання, документацією та базовим моніторингом системи |
| AI quality controller / reviewer | Перевіряє точність, відповідність вимогам, джерела, структуру й ризики AI-відповідей |
| Knowledge-base curator | Підтримує актуальність документів і корпоративних знань, які використовують AI-системи |
| AI-assisted analyst | Застосовує AI для первинного аналізу інформації, документів, сценаріїв та підготовки матеріалів для рішення людини |
| AI project / service coordinator | Організовує впровадження AI-процесів у компанії, громаді, університеті чи державній установі |
Їхня перевага для ветеранської перекваліфікації полягає в тому, що для частини таких ролей не потрібно ставати machine-learning engineer. Потрібні цифрова грамотність, предметне знання, вміння працювати за процедурами, контролювати результат, працювати з даними й дотримуватися правил безпеки.
Водночас це не повинно перетворитися на обіцянку «всіх ветеранів навчимо AI». AI — один із треків. Професійний вибір має виходити з реального попиту економіки та здібностей людини, а поруч мають існувати траєкторії у будівництві й BIM, енергетиці, GIS, логістиці, cyber, управлінні проєктами, технічній підтримці, підприємництві, державному та муніципальному управлінні, освіті та інших секторах відновлення. Міжнародна організація праці саме тому наголошує на прогнозуванні потреб у skills і зв'язуванні професійного навчання з попитом ринку праці. [39]
«ШІ вже сьогодні може давати практичний результат — у роботі з документами, аналітикою, плануванням і комунікаціями. Ветерани можуть бути не лише користувачами, а менеджерами й адміністраторами AI-систем: налаштовувати процеси, контролювати якість, дані та безпеку».
Михайло Васянович, координатор AI-інкубатора ВКУ.
Дорожня карта впровадження
Україні не потрібно створювати ще одну паралельну бюрократію для ветеранів. Більшість необхідних установ уже існують.
Мінветеранів має Veteran PRO і мережу супроводу. Державна служба зайнятості має вакансії, ваучери та програми роботодавців. Мінсоцполітики та Світовий банк будують integrated case-management. Система охорони здоров'я має реабілітаційний контур. Університети та професійні заклади мають освітню інфраструктуру. Громади знають локальну економіку. Бізнес має робочі місця.
Потрібно будувати не нові вертикалі, а з'єднати наявні горизонтально — навколо конкретної людини. [31]
Найкраща архітектура могла б мати три рівні.
Універсальний рівень — доступний ринок праці, реабілітація, професійна освіта, disability inclusion та соціальні послуги для всіх постраждалих від війни.
Ветеранський transition-рівень — ранній старт ще до демобілізації, military skills mapping, спеціалізований case manager, підтримка родини, правові питання та ветеранське підприємництво.
Інтенсивний рівень — для людей із тяжкими пораненнями, комплексними психологічними або соціальними потребами: нижче навантаження на одного case manager, довший супровід, supported employment або independent-living trajectory.
Хто за що має відповідати
| Стейкхолдер | Ключова роль | Що має бути спільним KPI |
|---|---|---|
| Кабінет Міністрів / Мінветеранів | Власник наскрізного маршруту; стандарти case management; Veteran PRO; coordination | Частка людей, які отримали не набір послуг, а завершений transition pathway |
| Мінекономіки / Державна служба зайнятості | Дані про попит, вакансії, employer matching, ваучери, workplace adaptation | Працевлаштування та retention через 6/12 місяців |
| Мінсоцполітики | Соціальні послуги, підтримка сім'ї, disability support, caregivers | Зменшення часу між потребою та отриманням комплексної підтримки |
| МОЗ / НСЗУ / реабілітаційні заклади | Медична і функціональна оцінка, реабілітація, assistive technology | Функціональний результат і continuity of care |
| МОН, університети, профосвіта | RPL, microcredentials, перекваліфікація, career centers | Частка випускників, які працюють за новою траєкторією |
| Громади | Локальний case management, транспорт, доступність, соціальні послуги, місцеві роботодавці | Результати на рівні громади, а не кількість проведених заходів |
| Роботодавці | Формування попиту, стажування, mentoring, адаптація робочих місць | Retention, зарплата, career progression |
| Ветеранські організації | Co-design, peer support, контроль якості та зворотний зв'язок | Довіра, satisfaction, grievance resolution |
| Інститути та університетські ветеранські центри | Перехід «освіта → професія → роботодавець», апробація нових напрямів | Employment conversion після навчання |
| Міжнародні партнери | Технічна допомога, data systems, пілоти, оцінка впливу | Масштабованість та доказовість рішень |
Фінансувати таку модель також не потрібно з одного джерела.
У 2026 році держава вже передбачила 18,9 млрд грн на ветеранську політику, хоча ці кошти охоплюють багато напрямів і не є бюджетом лише на працевлаштування. [43]
SPIRIT Світового банку має обсяг $880 млн і підтримує широку реформу соціального захисту, disability support, employment links та case management; його також не можна представляти як «$880 млн для ветеранів», але він створює інфраструктуру, на яку ветеранська реінтеграція може спиратися. [33]
ЄС та МПО окремо запустили трирічну програму на €3,8 млн для модернізації трудового врядування та інклюзії ветеранів, ВПО, жінок, молоді й людей з інвалідністю. [44]
Тому фінансова архітектура може поєднувати державні програми, бюджети громад, компенсації роботодавцям, кошти професійної освіти, міжнародну технічну допомогу та приватне співфінансування — але лише після чіткого розмежування, хто платить за який результат.
KPI мають змінити поведінку системи
Якщо університету платять за кількість навчених — він оптимізує кількість навчених.
Якщо службі зайнятості важлива кількість зареєстрованих — вона оптимізує реєстрацію.
Якщо грантодавець рахує видані гранти — система оптимізує гранти.
Тому головний KPI повинен зміститися з output на outcome.
До національного dashboard доцільно включити:
| Рівень | KPI |
|---|---|
| Вхід у систему | Середній час від звернення/демобілізації до комплексної оцінки |
| Компетенції | Частка людей, яким визнано prior learning замість повного повторного навчання |
| Освіта | Частка учасників, які завершили навчання та перейшли до практики |
| Практика | Частка учасників з оплачуваним internship / real project |
| Працевлаштування | Employment rate через 3/6 місяців після програми |
| Якість зайнятості | Retention через 6 і 12 місяців |
| Економічний результат | Медіанна зміна трудового доходу від базового рівня |
| Інвалідність і доступність | Частка необхідних адаптацій, які реально впроваджені й використовуються |
| Підприємництво | Виживання бізнесу через 12/24 місяці, а не тільки кількість грантів |
| Сім'я | Зміна економічної та соціальної стабільності домогосподарства |
| Люди, для яких робота не є ціллю | Функціональна незалежність, доступ до реабілітації та якість життя |
| Справедливість | Результати окремо за статтю, регіоном, видом бар'єру та інвалідністю |
Це означає фундаментальну зміну державної логіки:
не «ми надали людині 11 послуг», а «через 12 місяців ми знаємо, що з нею сталося».
Саме цього часто бракує навіть багатим і давно сформованим ветеранським системам. Американський GAO неодноразово знаходив програми, де даних про проходження процедури було більше, ніж даних про довгостроковий результат. [45]
І саме тут Україна має шанс не повторювати чужі помилки, а одразу будувати систему наступного покоління.
Не систему довічного «статусу супроводу».
А систему переходу.
Не систему, де ветеран доводить, чого він більше не може.
А систему, яка встановлює, що він може робити далі.
Не систему, яка бачить у людині інвалідність.
А систему, яка бачить функціональні можливості, компетенції, досвід і необхідні адаптації.
Не систему, яка рахує видані сертифікати.
А систему, яка рахує стійкі професійні траєкторії.
І не систему, що ставить ветерана в окрему економіку «ветеранських професій».
А систему, яка робить звичайний український ринок праці доступним для людей, які пройшли через війну.
У цьому й полягає головний висновок дослідження.
Проблемою для України є не те, що після війни буде багато ветеранів і людей з інвалідністю. Проблемою може стати неспроможність держави, економіки та суспільства повернути їхній потенціал до активного життя.
В урядовій оцінці 5–6 млн ветеранів і членів їхніх сімей прихований не лише масштаб майбутніх зобов'язань. Там прихований масштаб можливості. [46]
За правильної політики йдеться не про мільйони людей, яких Україна повинна буде «утримувати».
Йдеться про людей, які можуть стати підприємцями, інженерами, управлінцями, викладачами, фахівцями з відбудови, project managers, BIM- та GIS-спеціалістами, адміністраторами цифрових систем, AI-координаторами, фахівцями громад, менторами, роботодавцями.
Частина з них уже навчилася під час війни керувати командами, складними системами, ресурсами, ризиками й невизначеністю.
Завдання після війни — не втратити цей досвід при переході через двері цивільного життя.
Тоді ветеранська політика перестає бути лише відповіддю на наслідки війни.
Вона стає одним із механізмів відновлення країни.
Наші контакти:
Instagram: @uaveteranscluster, @ veteranoknuca, @ future_ukr, @ namir.fund
Facebook: https://www.facebook.com/veteranoknuca/, https://www.facebook.com/uaveterancluster/
Linkedin: https://www.linkedin.com/company/veterano-ukraine/ https://www.linkedin.com/company/uaveterancluster/
Сайт: veterano.info
Джерела і примітки
| Джерело | Використання в дослідженні |
|---|---|
| Кабінет Міністрів України, оцінка майбутньої кількості ветеранів та членів родин — близько 5–6 млн | Масштаб потенційної екосистеми ветеранської політики. [46] |
| Міністерство у справах ветеранів, Стратегія ветеранської політики до 2030 року | Наявна державна стратегічна рамка. [42] |
| Кабінет Міністрів / Міноборони, понад 1,3 млн осіб зі статусом ветерана війни | Поточний масштаб ветеранської спільноти. [47] |
| Міністерство у справах ветеранів, Veteran PRO та мережа фахівців із супроводу | Чинні елементи моделі «єдиного вікна» та case support. [48] |
| Міністерство у справах ветеранів, Державний бюджет-2026 | 18,9 млрд грн на ветеранську політику у 2026 році. [43] |
| Український ветеранський фонд | Опитування щодо зайнятості ветеранів; 30,95% безробітних серед конкретної опитаної групи ветеранів, які вже не служили. [9] |
| ILO, Decent Work Country Programme Ukraine 2026–2029 | Дефіцит робочої сили, skills mismatch, бар'єри для ветеранів, ВПО та людей з інвалідністю. [10] |
| WHO Europe, 2026 | Обмежений доступ до стаціонарної реабілітації та assistive technologies в умовах зростання потреб через воєнні травми. [7] |
| UNDP, Survey on the Legal Needs of Veterans and Their Family Members | Правові та адміністративні бар'єри ветеранів і сімей. [8] |
| World Bank, SPIRIT | Перехід до інтегрованого case management, employment-linked support і нової disability architecture. [11] |
| World Bank / Government of Ukraine / EU / UN, RDNA5 | Майже $588 млрд потреб відновлення та реконструкції протягом десятиліття. [16] |
| UK Ministry of Defence, Career Transition Partnership Statistics 2024/25 | Employment outcomes через шість місяців, у тому числі окремо для medical discharge. [18] |
| GOV.UK, Career Transition Partnership guidance | Ранній старт transition support та спеціальна підтримка людей із медичними бар'єрами. [17] |
| U.S. Department of Veterans Affairs, VR&E | Індивідуальні траєкторії employment, retraining, self-employment та independent living. [19] |
| U.S. Government Accountability Office | Незалежна оцінка слабких місць TAP, SkillBridge, warm handovers та outcome measurement. [49] |
| Veterans Affairs Canada | National Veterans Employment Strategy, skills translation, employer readiness та результати Career Transition Services. [50] |
| Israel Ministry of Defense | Мультидисциплінарна модель реабілітації та проблеми масштабування під час різкого зростання кількості поранених. [51] |
| Government of Croatia та OECD | Employment/self-employment/vocational rehabilitation instruments і довгострокові ризики великого disability employment gap та значних disability-pension expenditures. [52] |
| Australian Department of Veterans' Affairs | Recognition of Prior Learning та конвертація військового досвіду в академічні кредити й цивільні кваліфікації. [27] |
| Робочий документ, наданий користувачем | Вихідні тези та структура, додатково перевірені за первинними й офіційними джерелами. fileciteturn0file0 |
[5] [42] Міністерство у справах ветеранів
[2] https://www.facebook.com/reel/920972490557834
[3] [10] [39] Decent Work Country Programme Ukraine 2026-2029 | International Labour Organization
https://www.ilo.org/resource/report/decent-work-country-programme-ukraine-2026-2029
[4] Державна служба зайнятості
https://dcz.gov.ua/stat/stattrend
[6] [12] Yulia Svyrydenko: Veterans policy should cover not only veterans but also their families | Cabinet of Ministers of Ukraine
[7] Attacks on Ukraine’s health care increased by 20% in 2025
[8] Survey on the Legal Needs of Veterans and Their Family Members | United Nations Development Programme
https://www.undp.org/ukraine/publications/survey-legal-needs-veterans-and-their-family-members
[9] [29] Unemployment rate among veterans is growing: research shows
https://veteranfund.com.ua/en/2024/02/13/unemployment-rate-among-veterans-is-growing-research-shows/
[11] Social Protection for Inclusion, Resilience, Innovation and Transformation (SPIRIT) Program for Ukraine
https://www.worldbank.org/en/brief/2025/12/16/spirit
[13] Helping Service Members Transition Back to Civilian Life | U.S. GAO
https://www.gao.gov/helping-servicemembers-transition-back-to-civilian-life
[14] Adequate and accessible social support for vulnerable groups in Croatia: OECD Reviews of Labour Market and Social Policies: Croatia 2025 | OECD
[15] [19] VR&E Support-And-Services Tracks | Veterans Affairs
https://www.benefits.va.gov/vocrehab/employment_tracks.asp
[16] [34] Опубліковано оновлену оцінку потреб України на відновлення та відбудову
[17] [36] Career Transition Partnership - GOV.UK
https://www.gov.uk/guidance/career-transition-partnership
[18] Career Transition Partnership Statistic: 1 April 2024 to 31 March 2025
[20] [49] Servicemembers Transitioning to Civilian Life: DOD Could Enhance the Transition Assistance Program by Better Leveraging Performance Information | U.S. GAO
https://www.gao.gov/products/gao-23-106793
[21] [50] National Veterans Employment Strategy | Veterans Affairs Canada
[22] National Veterans Employment Strategy | Veterans Affairs Canada
[23] [51] Rehabilitation Department | Homepage
https://www.mod.gov.il/en/departments/rehabilitation-department
[24] Israel Launches National Committee to Address Crisis in Care for Wounded Security Personnel | Homepage
[25] Self-employment aid - gov.hr
https://www.gov.hr/en/self-employment-aid/918
[26] The labour market and social situation in Croatia: OECD Reviews of Labour Market and Social Policies: Croatia 2025 | OECD
[27] Third round of grants to support veterans into tertiary study | Department of Veterans' Affairs
[28] For Employers - Veteran Readiness and Employment - Veteran Readiness and Employment (VR&E)
https://www.benefits.va.gov/vocrehab/employers.asp
[30] Бердичівська ДПІ: Про необхідність нарахування зарплати не нижче мінімальної та електронні сервіси ДПС
https://zt.tax.gov.ua/media-ark/local-news/987337.html
[31] [48] Ветеран PRO: всі державні послуги для ветеранів війни та їхніх родин на одному порталі | Кабінет Міністрів України
[32] [45] Transition to Civilian Life: Better Collection and Analysis of Military Service Data Needed to Improve Oversight of the SkillBridge Program | U.S. GAO
https://www.gao.gov/products/gao-24-107352
[33] New World Bank Project will Help Transform Ukraine's Social Protection System
[35] У 2025 році зросла кількість людей з інвалідністю, які скористалися послугами Служби зайнятості | Донецький обласний центр зайнятості
[37] Освіта та перекваліфікація — це шлях повернення для ветеранів – Інститут ветеранів
https://veterano.knuba.edu.ua/osvita-ta-perekvalifikatsiia-tse-shliakh-povernennia-dlia-veteraniv/
[38] [40] [41] ШІ в управлінській роботі: відбулося навчання для держслужбовців категорії «А» | Національне агентство України з питань державної служби
[43] Міністерство у справах ветеранів
[44] ILO and EU launch a project to strengthen Ukraine’s labour market governance | International Labour Organization
[46] Юлія Свириденко: Україна — перша держава, яка вибудовує цілісну ветеранську політику під час війни | Кабінет Міністрів України
[52] Finding employment - gov.hr